Уповноважений економічний оператор. Хто отримає право на спрощене розмитнення

Майже річна епопея з розробкою наказу Мінфіну про уповноважених економічних операторів (УЕО) підходить до кінця.

Як повідомив ЛІГАБізнесІнформ директор департаменту митних платежів Держмитслужби Віталій Зварич, вже найближчим часом Мінфін може прийняти наказ про УЕО, який дозволить окремим компаніям отримати привілейований статус і проходити митні процедури за спрощеною схемою.

Жорсткі критерії

Чиновник Держмитслужби повідомив, що для одержувачів сертифікатів встановили більш високу планку. "Ми рухаємося до гармонізації процедур з європейською спільнотою. Ми повинні відразу вибудовувати таку систему, щоб сертифікат, який отримуватимуть УЕО, був не нікому незрозумілою папірцем, який не визнаватимуть в Європі, а документом, який покаже відповідність практики суб'єкта ЗЕД загальновизнаним стандартам" , - зазначив Зварич.

Судячи з заяви представника ДМСУ, Міндоходов вдалося переконати Мінфін в доцільності встановлення більш жорстких критеріїв відбору підприємств-претендентів на митний спецстатус.

Як відомо, раніше Мінфін наполягав на спрощення анкет-опитувальників для підприємств і, відповідно, розширення кола потенційних претендентів на статус УЕО, що, однак, виключало визнання сертифікатів українського УЕО в Європі.

У свою чергу в Мінфіні повідомили, що принципових розбіжностей у позиціях Мінфіну і Міндоходов щодо УЕО "немає і не може бути, оскільки правові засади функціонування зазначеного інституту в Україні визначені Митним кодексом".

Нагадаємо, в новому Митному кодексі весь другий розділ присвячений УЕО. Для суб'єктів ЗЕД, які отримають цей статус, передбачений ряд преференцій, в т.ч. можливість проходження митного контролю в першочерговому порядку; звільнення від надання гарантії при здійсненні внутрішнього митного транзиту товарів і т.д.

У Митному Кодексі  визначено, що для отримання статусу УЕО підприємці повинні відповідати ряду критеріїв.

Зокрема:

Вести ЗЕД протягом не менше трьох років;

Не мати непогашених зобов'язань перед митницею,

Користуватися системою обліку товарів, яка дозволяє порівнювати документи та відомості, що надаються митним органам при проходженні митного оформлення, з документами і відомостями про госпдіяльності і т.д.

При цьому варіант анкети для підприємств - претендентів на статус УЕО, який розробила ДМСУ та який не зовсім сподобався Мінфіну, включав в себе сім питань з безліччю підпунктів - від назви компанії, переліку її акціонерів, видів діяльності та обсягів операцій до даних про комп'ютерних системах, використовуються для ведення обліку, про систему внутрішнього контролю і безпеки, кадровій політиці і т.д.

Хто отримає статус

Ключова перевага статус УЕО для вітчизняних суб'єктів ЗЕД - це перспектива розмитнення за спрощеною процедурою не тільки в Україні, але й Європі, що не тільки дозволить економити час, але і зменшити, як мінімум, логістичні витрати.

У цьому ключі важливе питання - скільки саме імпортерів і експортерів зможуть отримати відповідний статус.

Враховуючи, що Україна схиляється до європейським моделям, власників сертифікату УЕО, очевидно, буде не так багато, виходячи з європейського (і не тільки) досвіду.

За даними провідного експерта податково-юридичної практики Ернст енд Янг в Україні Едуарда Злидень, сьогодні європейські митні органи видали понад 11 тисяч сертифікатів УЕО, причому більше половини припадає на митні органи Німеччини.

Що стосується нових членів Євросоюзу, то в них кількість виданих сертифікатів становить, як правило, близько 100.

Показовим для України може бути досвід Росії, де надання статусу УЕО передбачено з 2011 року, але його отримало лише 71 підприємство.

Не виключено, що  домогтися визнання вітчизняних сертифікатів УЕО в європейських країнах в найближчій перспективі буде непросто.

На статус УЕО будуть претендувати, насамперед, транснаціональні і українські корпорації зі значним обсягом експортно-імпортних операцій.

Навряд чи цей статус нагоді малому і середньому бізнесу

Представники яких саме галузей зможуть претендувати на отримання статусу УЕО?

Враховуючи структуру зовнішньої торгівлі України та ЄС, очевидно, мова йде, насамперед, про крупні підприємства харчової промисловості, підприємства агросектора, металургії, імпортерів автомобілів, побутової техніки і т.д.